Укладення охоронних договорів на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини

Головна Освіта, спорт та туризм, культура та релігія

02548

30 днів (календарні)

Безкоштовно

Укладення охоронних договорів на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини

Власник (користувач) щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад

Обласні, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація

Обласні та Київська міська військові адміністрації

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець, представницький орган місцевого самоврядування

Акт візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на три роки. Якщо стан об’єкта культурної спадщини значно змінився після проведення робіт на об’єкті, - протягом п’яти календарних днів після його зміни.

Копія облікової картки.

План території об’єкта культурної спадщини.

Охоронний договір укладається власником (користувачем) щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);

з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Вилучення щойно виявленого об’єкта культурної спадщини з переліку об’єктів культурної спадщини у разі прийняття МКІП рішення про відмову у внесенні об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України тягне за собою припинення чинності охоронного договору.

У разі внесення щойно виявленого об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України власник (користувач) такого об’єкта або уповноважений ним орган (особа) зобов’язані протягом 30 календарних днів укласти новий охоронний договір відповідно до категорії та виду пам’ятки.

Укладення нового охоронного договору на пам’ятку чи її частину тягне за собою припинення чинності охоронного договору на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи його частину.

Укладення охоронного договору на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

Відмова в укладенні охоронного договору на щойно виявлений об'єкти культурної спадщини.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Безоплатне надання

30 днів (календарні)

Невідповідність поданих документів вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Подання не у повному обсязі встановленого переліку документів.

Подання документів, що містять недостовірні відомості або явні ознаки підробки

Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Акт візуального обстеження щойно виявленого об'єкту культурної спадщини є частиною документації необхідної для внесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та може бути отриманий у органі охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації, повноваження якого поширюються на територію місцезнаходження пам'ятки.

Облікова картка на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини є частиною документації необхідної для внесення об'єкта до Переліку об'єктів культурної спадщини та може бути отримана у органі охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації, повноваження якого поширюються на територію місцезнаходження пам'ятки.

Закон України Про охорону культурної спадщини ст.6,23 Постанова КМУ від 28.12.2001 №1768 Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини

Укладення охоронних договорів на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Як замовити послугу

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець, представницький орган місцевого самоврядування

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Умови і випадки надання

Результат та способи отримання результату

Строк та вартість надання послуги

Звичайне надання

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

Органи, до яких оскаржується

Судовий порядок оскарження

Часті питання та відповіді

Де можна отримати акт візуального обстеження щойно виявленого об'єкту культурної спадщини з фотофіксацією?

Де можна отримати копію облікової картки на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини?

Нормативна база

Нормативні документи, що регулюють надання послуги: