Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Ідентифікатор послуги
00047
Строк
до 1 дня
Інформаційна карта
Повна назва
Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Інформація про послугу
Для отримання відомостей про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єктів та суб'єктів цих прав, що містяться у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, необхідно звернутись до Міністерства юстиції України із заявою та документом, що підтверджує сплату вартості надання адміністративної послуги.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати
Районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад
Міські, районні у містах ради та їх виконавчі органи
Державні реєстратори прав на нерухоме майно
Приватний нотаріус
Державні нотаріальні контори
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login.
Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Заява про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Документ, що підтверджує сплату адміністративного збору крім випадків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Умови і випадки надання

Для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно необхідно звернутись до Міністерства юстиції України із заявою, сплативши адміністративний збір, або отримати необхідну інформацію за допомогою Онлайн будинку юстиції.


Відомості з Державного реєстру прав формуються у формі:

1) інформації з Державного реєстру прав про: 

про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав;

документи реєстраційної справи;

2) витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.


Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав містить актуальні на дату та час її надання відомості Державного реєстру прав, а також відомості з його невід’ємної архівної складової частини, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав.


За бажанням особи інформація з Державного реєстру прав, крім відомостей, зазначених вище, може додатково містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, а також про внесені зміни до відповідних відомостей Державного реєстру прав та його невід’ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.


Інформація з Державного реєстру прав, що формується за таким об’єктом нерухомого майна як багатоквартирний житловий будинок, містить відомості про всі зареєстровані права власності на квартири, житлові та нежитлові приміщення, розташовані у відповідному багатоквартирному житловому будинку.


Інформація з Державного реєстру прав про осіб, що отримували інформацію з нього, містить відомості усіх осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що стосуються певного суб’єкта.


Інформація з Державного реєстру прав про документи реєстраційної справи містить відомості про всі документи, що містяться у відповідній реєстраційній справі в електронній формі, та надається для ознайомлення у формі переліку таких документів. Після ознайомлення з відповідним переліком документів особа може отримати з Державного реєстру прав відповідний документ реєстраційної справи в електронній формі.


Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор встановлює особу заявника. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Особа іноземця та особа без громадянства встановлюються за паспортним документом іноземця. У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів). 


Адміністративна послуга надається платно, крім випадків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Результат та способи отримання результату
Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Рішення про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника чи на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login.

Строк та вартість надання послуги

У паперовій формі
Адміністративний збір
0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.
Строк надання
1 день (календарні)
В електронній формі
Адміністративний збір
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.
Строк надання
1 день (календарні)

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги
Плата за отримання адміністративної послуги не внесена або внесена не в повному розмірі
Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Територіальні органи Міністерства юстиції України
Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження
Територіальні органи Міністерства юстиції України
Спосіб подання скарги:
Поштовим зв’язком (рекомендованим листом з описом вручення)
Особисто (письмова скарга)
Строк для подання скарги: Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Граничний строк розгляду скарги: У порядку, передбаченому Законом Україні «Про звернення громадян» (1 місяць від дня надходження. Якщо в місячний термін розглянути скаргу неможливо – строк може бути подовжено, при цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати 45 днів)
У скарзі має бути зазначено:
Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником
Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача
Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги
Вимоги оскаржувача
Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги
Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання
До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Часті питання та відповіді

Чи можу я отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майнового стану мого сусіда або іншої юридичної та/або фізичної особи?
Так, відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Чи можу я дізнатись з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно хто та коли отримував інформацію щодо мене або належного мені нерухомого майна?
Так, частиною четвертою статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за заявою власника чи іншого правоволодільця державний реєстратор надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на нерухоме майно, що їм належить, та обтяження таких прав. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!! Відповідну послугу можливо отримати лише у паперовій формі.
В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутня інформація про належність мені нерухомого майна, чому так сталось?
Реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого майна (крім земельних ділянок) проводили БТІ на паперових носіях. Підключення БТІ до Реєстру прав власності на нерухоме майно відбувалось поступово, починаючи з 2003 року, а деяких БТІ, зокрема на території міст Києва та Севастополя, з травня – червня 2010 року. Значна частина з накопичених відомостей так і залишилася на паперових носіях, а їх перенесення відбувається лише у разі звернення особи за державною реєстрацією, зокрема, права власності. Звертаємо увагу на те, що державна реєстрація прав проводиться з 01 січня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) за заявочним принципом, тобто за заявою особи, у якої виникає, змінюється чи припиняється право власності на відповідний об’єкт нерухомого майна. Отже, наповнення єдиної інформаційної бази даних Державного реєстру прав здійснюється по мірі звернення до органів державної реєстрації прав, суб’єктів державної реєстрації прав чи нотаріусів. Зазначаємо, що Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек – є архівною складовою частиною Державного реєстру прав. Окремо необхідно зазначити, що до 2013 року реєстрацію земельних ділянок здійснювали органи Держземагенства, у зв’язку з чим інформація стосовно реєстрації земельних ділянок до 2013 року залишилась у цих органах. Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.