Державна реєстрація технологічних парків
Ідентифікатор послуги
01722
Строк
30 днів (календарні)
Вартість
Безкоштовно
Повна назва
Державна реєстрація технологічних парків
Інформація про послугу
Технологічний парк - юридична особа або група юридичних осіб, що діють з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій
та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції. Технологічні парки підлягають державній реєстрації шляхом звернення до МОН з відповідним пакетом документів.
Як отримати і що для цього потрібно
Де отримати
Міністерство освіти і науки України
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).Хто може звернутися: юридична особа
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Заява за формою, встановленою МОН
Довідка територіального органу ДПС за місцем реєстрації
парку як платника податків про стан розрахунків з бюджетами всіх
рівнів
Копію установчих документів - для технологічного парку - юридичної особи; нотаріально засвідчену копію договору про спільну діяльність та копію установчих документів - для технологічного парку - групи юридичних осіб
Нотаріально засвідчена копія договору про спільну
діяльність та копія установчих документів (для технологічного
парку - групи юридичних осіб)
Проект діяльності та розвитку технологічного парку, підписаний керівником парку або його керівного органу
Умови і випадки надання
Державна реєстрація технологічного парку здійснюється Міністерством охорони і науки України на підставі зави та відповідних документів.
МОН реєструє документи у спеціальному журналі, видає керівникові технологічного парку або його керівного органу (уповноваженій керівником особі) письмове підтвердження факту надходження документів, проводить перевірку їх відповідності вимогам Порядку державної реєстрації технологічних парків протягом п'яти робочих днів з моменту реєстрації передає їх на розгляд Мінекономіки, Мінфіну, ДПС та у разі потреби інших центральних органів виконавчої влади.
У разі невідповідності документів вимогам пунктів 2 і 3 Порядку МОН протягом п'яти робочих днів з моменту реєстрації повертає їх парку.
Центральні органи виконавчої влади розглядають документи з урахуванням критеріїв, визначених МОН за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та ДФС, і не пізніше ніж через 15 днів з моменту їх надходження подають МОН висновки щодо реєстрації технологічного парку.
На підставі позитивних висновків МОН протягом 10 робочих днів з моменту їх надходження приймає рішення про державну реєстрацію технологічного парку, згідно з яким керівникові парку або його керівного органу (уповноваженій керівником особі) видається свідоцтво про державну реєстрацію технологічного парку за формою згідно з додатком, що фіксується у спеціальному журналі за підписом особи, яка видала, і особи, яка одержала свідоцтво.
Державна реєстрація технологічних парків проводиться на безоплатній основі.
Результат та способи отримання результату
Свідоцтво про державну реєстрацію технологічного парку
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).
Строк та вартість надання послуги
Звичайне надання
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
30 днів (календарні)
Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?
Підстави для відмови у наданні послуги
Невідповідність документів вимогам пунктів 2 і 3 Порядку державної реєстрації технологічних парків
Скаргу може подавати:
оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви:
Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших
осіб.
Строк для подання позовної заяви:
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний
строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або
законом
визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду
встановлюється
тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на
рішення,
дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви:
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у
справі, а у
випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та
інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для
фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і
організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки
платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України
(якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться
вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до
декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані
обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений
обов’язковий
досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі
здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані
разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або
електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення
оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного
нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується
або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого
відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається:
документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави
звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються
письмові
чи
електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки:
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами
спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного
позовного
провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення
експертизи,
витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у
її наданні, тощо.