Будівельний паспорт забудови земельної ділянки

Ідентифікатор послуги
00156
Строк
10 днів (робочі)
Вартість
Безкоштовно
Повна назва
Видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки
Інформація про послугу
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати
Районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації
Селищні та сільські ради та їх виконавчі органи
Центр надання адміністративних послуг
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) або електронною поштою.
Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Заява на видачу будівельного паспорта
Засвідчена копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію
Ескізні наміри забудови
Проект будівництва (за наявності)
Засвідчена згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову
Умови і випадки надання

Забудова ділянки на підставі будівельного паспорту можлива якщо: площа будинку не перевищує 500 м2; кількість поверхів будинку не перевищує 2-х (не враховуючи мансарду). Будівельний паспорт може передбачати також вимоги до розташування та будівництва на земельній ділянці господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.


Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал електронних послуг (за можливості). 


Будівельний паспорт видається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження зави та відповідного пакета документів.


Заява на видачу будівельного паспорта подається згідно додатку 1 до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки за формою: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/16/f357506n92.doc


До ескізних намірів забудови, які додаються до заяви, відносяться місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо.


Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів до яких входять: пакет документів, наданий замовником; схема забудови земельної ділянки; пам’ятка замовнику будівництва.

Результат та способи отримання результату
Примірник будівельного паспорта забудови земельної ділянки
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Строк та вартість надання послуги

Звичайне надання
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
10 днів (робочі)

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги
Неподання повного переліку документів
Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам
Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Часті питання та відповіді

Коли можна починати будівельні роботи?
Починати будівельні роботи на земельній ділянці можна після поетапного виконання наступних пунктів: Оформлення прав на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням; Отримання будівельного паспорту забудови земельної ділянки; Подання до органів ДАБІ (Держархбудінспекції) повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Яким нормативним актом визначені параметри забудови?
Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».