Атестація рятувальника

01972

10 днів (робочі)

Безкоштовно

Видача посвідчення, книжки та жетону рятувальника

Для присвоєння кваліфікації вищого ступеня рятувальник підлягає атестації. У разі отримання позитивного висновку про атестацію рятувальник протягом десяти робочих днів отримує в ДСНС посвідчення, книжку та жетон рятувальника.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто.

Хто може звернутися: фізична особа

Клопотання-рекомендація керівника аварійно-рятувальної служби, в якій особа працює (приймається на роботу)

Медична довідка про стан здоров’я та придатність особи до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж

Свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації

Для первинної атестації рятувальника відповідальна особа аварійно-рятувальної служби подає міжвідомчій атестаційній комісії:

1) клопотання-рекомендацію керівника аварійно-рятувальної служби, в якій особа працює (приймається на роботу);

2) медичну довідку про стан здоров’я та придатність особи до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж;

3) свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації.

Для проведення періодичної (позачергової) атестації рятувальника відповідальна особа аварійно-рятувальної служби подає міжвідомчій атестаційній комісії:

1) книжку рятувальника з відміткою посадових осіб про його участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, гасінні пожеж у міжатестаційний період;

2) клопотання-рекомендацію керівника аварійно-рятувальної служби, в якій працює рятувальник;

3) документи, що засвідчують проходження навчання та підвищення кваліфікації;

4) медичну довідку про стан здоров'я рятувальника, його придатність до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

5) свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації.

Вимоги до порядку перевірки знань, правил, норм, інструкцій з ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, а також вимоги до відповідних вольових та психофізіологічних якостей, фізичної підготовки та витривалості, спеціальних знань і навичок рятувальників (у тому числі начальницького складу) визначаються навчальними програмами підготовки рятувальників і статутом (положенням) аварійно-рятувальної служби.

У разі отримання позитивного висновку про атестацію рятувальник протягом десяти робочих днів отримує в ДСНС посвідчення, книжку та жетон рятувальника. У разі отримання негативного висновку про атестацію міжвідомча атестаційна комісія зазначає у протоколі причини відмови в атестації, встановлює дату проведення наступної атестації та вилучає посвідчення, книжку та жетон рятувальника. У такому випадку рятувальник не допускається до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж до проходження наступної атестації.

Видача посвідчення, книжки та жетону рятувальника

Письмова відмова

Отримати результати надання послуги заявник може особисто.

Безоплатне надання

10 днів (робочі)

Виявлення в документах, поданих суб'єктом атестації, недостовірних відомостей

Відсутність укладеного контракту про прийняття на роботу основного працівника

Невідповідність спеціальної та/або фізичної підготовки встановленим нормам і вимогам

Невідповідність знань, правил, норм, інструкцій з ведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, а також вимоги до відповідних вольових та психофізіологічних якостей, фізичної підготовки та витривалості, спеціальних знань і навичок рятувальників (у тому числі начальницького складу) визначаються навчальними програмами підготовки рятувальників і статутом (положенням) аварійно-рятувальної служби.

Подання атестації документів, необхідних для одержання посвідчення, книжку та жетон рятувальника, не в повному обсязі

Відсутність медичного висновку про придатність за станом здоров'я до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж

Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

У разі отримання негативного висновку про атестацію міжвідомча атестаційна комісія зазначає у протоколі причини відмови в атестації, встановлює дату проведення наступної атестації та вилучає посвідчення, книжку та жетон рятувальника. У такому випадку рятувальник не допускається до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж до проходження наступної атестації.