Ліцензія на виробництво вибухових матеріалів промислового призначення

01071

10 днів (робочі)

Видача ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення

Для провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення суб'єкту господарювання необхідно отримати ліцензію.

Державна служба України з питань праці

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://my.gov.ua/info/service/2944/details.

Хто може звернутися: юридична особа, фізична особа-підприємець

ЗАЯВА про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення

ВІДОМОСТІ про вибухові матеріали промислового призначення, що будуть вироблятися

ВІДОМОСТІ про місця провадження господарської діяльності

ВІДОМОСТІ про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення

ВІДОМОСТІ про проходження працівниками навчання і перевірку знань з питань поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та охорони праці

ВІДОМОСТІ про обладнання, засоби механізації, спецавтотранспорт для виготовлення та перевезення вибухових матеріалів промислового призначення

ВІДОМОСТІ про види робіт підвищеної небезпеки

ІНФОРМАЦІЯ про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про оборону України”

ОПИС ДОКУМЕНТІВ, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення

копії технічної документації, згідно з якою виробляються вибухові матеріали

копії документів, що підтверджують наявність у працівників відповідної освіти та кваліфікації (диплом, свідоцтво), необхідних для провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів; копії документів (свідоцтво про право власності, договір оренди, концесійний договір, договір управління майном і спільної діяльності), що підтверджують право власності або користування площами (приміщеннями) для виробництва вибухових матеріалів; копії документів (свідоцтво про право власності, договір оренди, концесійний договір, договір управління майном і спільної діяльності), що підтверджують право власності або користування площами (приміщеннями) для зберігання вибухових матеріалів; копії документів (свідоцтво про право власності, договір оренди, концесійний договір, договір управління майном і спільної діяльності), що підтверджують право власності або користування спецавтотранспортом для перевезення вибухових матеріалів; копія паспорта складу вибухових матеріалів та місць зберігання компонентів; копії технологічних схем процесу виробництва вибухових матеріалів; копії технологічних регламентів виробництва вибухових матеріалів; копія положення про керівництво роботами, пов’язаними з обігом вибухових матеріалів, за підписом здобувача ліцензії.

Для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення необхідно звернутись до Держпраці із заявою, оформленою згідно з додатком 1 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення за формою: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/111/f460171n109.docx та іншими підтвердними документами.

Рішення про відмову у видачі ліцензії.

Рішення про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення.

Рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою чи на сайті: https://my.gov.ua/info/service/2944/details.

За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії

10 днів (робочі)

Підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду є: 1) подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії; 2) заява або хоча б один з документів, що додається до заяви про отримання ліцензії: підписаний особою, яка не має на це повноважень; оформлений із порушенням вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон); складений не за встановленою формою або не містить даних, які обов’язково вносяться до них згідно з Законом; 3) подання заяви з порушенням строків, передбачених Законом; 4) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб’єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення; 5) наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України». Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є: 1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам; 2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб’єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними в підтвердних документах та фактичним станом цього суб’єкта господарювання на момент подання документів; 3) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства.

Електронною поштою

Поштовим зв’язком (рекомендованим листом з описом вручення)

Особисто (письмова скарга)

Шляхом заповнення електронної форми на веб-порталі, з використанням якого надаються адміністративні послуги за посиланням

Скаргу щодо рішення органу ліцензування про відмову у видачі ліцензії можна подати протягом місяця з дня прийняття такого рішення

Скарги розглядаються на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня одержання від органу ліцензування запитуваних документів стосовно оскаржуваного рішення

Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником

Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача

Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги

Вимоги оскаржувача

Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги

Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання

Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача

Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності стаття 5

Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Один прожитковий мінімум, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії. Плата за видачу ліцензії вноситься ліцензіатом у строк не пізніше десяти робочих днів з дня внесення запису щодо рішення про видачу ліцензії до ліцензійного реєстру. Документом, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, є копія квитанції, виданої банком, копія платіжного доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) з поштового відділення зв’язку.

Дія ліцензії зупиняється повністю або частково до повного усунення ліцензіатом: 1) підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої статті 16 ЗУ Про ліцензування господарської діяльності, що стали причиною зупинення дії ліцензії повністю або частково, але не більше ніж на два місяці з дня набрання чинності рішенням про зупинення дії ліцензії повністю або частково; 2) підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 16 Закону, що стала причиною зупинення дії ліцензії повністю або частково, але не більше ніж на шість місяців з дня набрання чинності рішенням про зупинення дії ліцензії повністю або частково.

ПЕРЕЛІК вибухових матеріалів промислового призначення, виробництво яких підлягає ліцензуванню, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. № 1137

За провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи у період зупинення дії ліцензії повністю або частково, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, порушення ліцензіатом строку повідомлення про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, а також за наявності контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", суб’єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення, а також організаційні, кадрові, технологічні та спеціальні вимоги, обов’язкові для виконання під час провадження зазначеної діяльності визначені Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 р. № 604

У разі прийняття ліцензіатом рішення про зупинення дії ліцензії повністю ліцензіат подає органу ліцензування заяву про зупинення дії ліцензії повністю у будь-який зручний спосіб (нарочно, поштовим відправленням або в електронній формі) до зупинення провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення (додаток 3).

Підставою для прийняття органом ліцензування рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково є: 1) заява ліцензіата про зупинення власної ліцензії повністю або частково. Не є підставою для зупинення дії ліцензії заява ліцензіата про зупинення власної ліцензії повністю або частково, поданої після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання цим ліцензіатом ліцензійних умов і до закінчення строку: перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності); протягом 30 робочих днів після закінчення спливу строку виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов); 2) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності); 3) несплата за видачу ліцензії. Зупинення дії ліцензії може бути застосовано як санкцію до ліцензіатів відповідно до Закону України "Про санкції". 3. У разі встановлення наявності підстав для зупинення дії ліцензії повністю або частково орган ліцензування протягом п’яти робочих днів з дня виявлення таких підстав приймає обґрунтоване рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково. 4. Рішення органу ліцензування про зупинення дії ліцензії повністю або частково на підставі пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті набирає чинності через 10 робочих днів з дня його прийняття, а рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково на підставі пункту 1 частини другої цієї статті та про відновлення дії ліцензії - наступного робочого дня після його прийняття.