Реєстрація розрахункових книжок
Повна назва
Реєстрація розрахункових книжок
Інформація про послугу
Розрахункова книжка використовується на кожному місці проведення розрахунків разом з книгою ОРО, на яку вона зареєстрована.
Як отримати і що для цього потрібно
Де отримати
Головні управління Державної податкової служби України в областях та м. Києві
Міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://cabinet.tax.gov.ua/login.Хто може звернутися: юридична особа, фізична особа-підприємець
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Заява за формою № 1-КОРО, а у разі реєстрації/перереєстрації першої розрахункової книжки разом з книгою ОРО на РРО – за формою № 1-РРО
Розрахункова книжка
Умови і випадки надання
Реєстрація/перереєстрація першої розрахункової книжки відбувається одночасно з реєстрацією/перереєстрацією книги обліку розрахункових операцій на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій.
Заява подається до контролюючого органу за місцем реєстрації/перереєстрації книги ОРО.
Розрахункова книжка має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб'єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.
Перед реєстрацією розрахункової книжки суб’єкт господарювання забезпечує:
заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки інформації про найменування, податковий номер суб’єкта господарювання;
відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються;
відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом із квитанціями.
Розрахункова книжка повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, що унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.
На розрахунковій книжці має бути встановлено засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Результат та способи отримання результату
Зареєстрована/перереєстрована розрахункова книжка
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника.
Строк та вартість надання послуги
Реєстрація/перереєстрація першої розрахункової книжки разом з книгою ОРО на РРО
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
5 днів (робочі)
Реєстрація/перереєстрація першої розрахункової книжки разом з книгою ОРО на господарську одиницю, другої та наступної розрахункової книжки
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
2 дні (робочі)
Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?
Підстави для відмови у наданні послуги
В контролюючому органі наявні відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації книги ОРО на РРО)
Суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
Відсутня реєстрація РРО в контролюючому органі (у разі реєстрації книги ОРО на РРО)
Щодо господарської одиниці, зазначеної у заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання
Суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи
Суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися книга ОРО
Документи подано не в повному обсязі
Скаргу може подавати:
оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Державна податкова служба України
Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження
Державна податкова служба України
Спосіб подання скарги:
Поштовим зв’язком (рекомендованим листом з описом вручення)
Особисто (усна скарга)
Особисто (письмова скарга)
Строк для подання скарги:
У порядку, передбаченому Законом Україні «Про звернення громадян» (1 рік, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням)
Граничний строк розгляду скарги:
У порядку, передбаченому Законом Україні «Про звернення громадян» (1 місяць від дня надходження. Якщо в місячний термін розглянути скаргу неможливо – строк може бути подовжено, при цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати 45 днів)
У скарзі має бути зазначено:
Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником
Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача
Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги
Вимоги оскаржувача
Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги
Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання
До скарги додаються:
Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача
Посилання на нормативно-правові документи:
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви:
Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших
осіб.
Строк для подання позовної заяви:
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний
строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або
законом
визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду
встановлюється
тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на
рішення,
дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви:
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у
справі, а у
випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та
інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для
фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і
організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки
платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України
(якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться
вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до
декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані
обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений
обов’язковий
досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі
здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані
разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або
електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення
оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного
нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується
або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого
відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається:
документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави
звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються
письмові
чи
електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки:
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами
спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного
позовного
провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення
експертизи,
витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у
її наданні, тощо.