Ідентифікатор послуги
00348
Строк
5 днів (робочі)
Вартість
Безкоштовно
Повна назва
Реєстрація реєстратора розрахункових операцій
Інформація про послугу
Реєстрація реєстратора розрахункових операцій необхідна для використання фіскального касового апарату у магазинах, закладах громадського харчування, закладах у сфері надання послуг тощо. Для цього потрібно подати заяву до Державної податкової служби. Якщо підстави для відмови відсутні, відомості вносяться до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати
Головні управління Державної податкової служби України в областях та м. Києві
Міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Хто може звернутися: юридична особа, фізична особа-підприємець
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-РРО або про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 1-РРОВ
Умови і випадки надання

З метою реєстрації реєстраторів розрахункових операцій суб'єкту господарювання необхідно звернутись до суб'єкта надання адміністративної послуги із відповідною заявою (заява про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/67/f458382n329.doc або заява про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 1-РРОВ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/85/f458383n385.doc). 


Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. 


Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків. 


При реєстрації в контролюючих органах РРО присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС відповідно до алгоритму його формування.

Результат та способи отримання результату
Реєстраційне посвідчення реєстратора розрахункових операцій
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.

Строк та вартість надання послуги

Звичайне надання
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
5 днів (робочі)

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги
ЦСО не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій
Суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
У контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений
Суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву
Суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО
Щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений
РРО вже зареєстрований
Щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового Кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання
Модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві
Екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій
Суб'єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО
Суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням пункту обміну валюти, де буде використовуватися РРО
В контролюючому органі наявні відомості щодо відсутності реєстрації або скасування рішення про реєстрацію пункту обміну валюти
Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Державна податкова служба України
Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження
Державна податкова служба України
Спосіб подання скарги:
Поштовим зв’язком (рекомендованим листом з описом вручення)
Особисто (усна скарга)
Особисто (письмова скарга)
Строк для подання скарги: У порядку, передбаченому Законом Україні «Про звернення громадян» (1 рік, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням)
Граничний строк розгляду скарги: У порядку, передбаченому Законом Україні «Про звернення громадян» (1 місяць від дня надходження. Якщо в місячний термін розглянути скаргу неможливо – строк може бути подовжено, при цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати 45 днів)
У скарзі має бути зазначено:
Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником
Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача
Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги
Вимоги оскаржувача
Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги
Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання
До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача
Посилання на нормативно-правові документи:
До органу вищого рівня
Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження
До органу вищого рівня
Спосіб подання скарги:
Поштовим зв’язком (рекомендованим листом з описом вручення)
Особисто (письмова скарга)
Строк для подання скарги: Протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення.
Граничний строк розгляду скарги: Протягом 20 календарних днів за днем отримання.
У скарзі має бути зазначено:
Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником
Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги
Вимоги оскаржувача
Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги
Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання
Найменування контролюючого органу Реквізити оскаржуваного рішення Відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня Адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги Перелік документів, які додаються до скарги
До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Часті питання та відповіді

Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО?
Заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації РРО суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення. Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації. У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. № 6-РРО, наведеною у додатку 6 до Порядку (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою). Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.