Надання статусу особи, депортованої за національною ознакою

Ідентифікатор послуги
02204
Строк
90 днів (календарні)
Вартість
Безкоштовно
Повна назва
Надання статусу особи, депортованої за національною ознакою
Інформація про послугу
Для підтвердження статусу особи, депортованої за національною ознакою, необхідно звернутися до районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради міста обласного значення, районної у місті ради (у разі її утворення).

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати
Районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації
Міські, районні у містах ради та їх виконавчі органи
Як замовити послугу
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).
Хто може звернутися: фізична особа
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:
Заява про надання статусу
Дві фотокартки розміром 3 х 4 сантиметри
Копії паспорта громадянина України та довідки про реєстрацію місця проживання (для осіб, які мають паспорт у формі картки)
Копії сторінок паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, які містять прізвище, ім’я, по батькові, відомості про місце проживання
Копії інших документів, що підтверджують належність до числа осіб, депортованих за національною ознакою (із пред’явленням оригіналу)
У разі подання заяв особами, які народилися в сім’ях осіб, депортованих за національною ознакою: документи, що підтверджують факт установлення родинних відносин з особою, депортованою за національною ознакою; документи, що підтверджують факт народження у сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності Законом України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”
Умови і випадки надання

Уповноваженим органом, на який покладається підготовка документів, необхідних для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, є районна, районна у м. Києві держадміністрація, виконавчий орган міської ради міста обласного значення, районної у місті ради (у разі її утворення) .


 Для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник подає за місцем проживання чи місцем перебування такої особи до уповноваженого органу заяву про надання зазначеного статусу та перелік необхідних документів. 


Документами, які подаються до заяви і  підтверджують належність до числа осіб, депортованих за національною ознакою можуть бути:

архівна довідка щодо примусового виселення особи до спецпоселення на підставі рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР або союзних республік;

довідка про реабілітацію жертви політичних репресій;

довідка про строки перебування під наглядом з обмеженням прав і свобод на території спецпоселень;

довідка про те, що особу взято на облік як раніше депортовану з Криму особу або як нащадка такої особи.


У разі подання заяв особами, які народилися в сім’ях осіб, депортованих за національною ознакою, додатково подаються:

документи, що підтверджують факт установлення родинних відносин з особою, депортованою за національною ознакою;

документи, що підтверджують факт народження у сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності Законом України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”.


Посадова особа перед реєстрацією заяви проводить співбесіду з особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законним представником та заповнює облікову картку особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.


Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник ознайомлюється з обліковою карткою та підписує її.


Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом трьох місяців від дати реєстрації заяви особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, надсилає уповноваженому органу рішення про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою (разом з бланком посвідчення), або відмову в його наданні з обґрунтуванням причин такої відмови. 


У разі прийняття рішення про надання заявнику статусу депортованої особи їй видається посвідчення, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За видачу посвідчення та здійснення заходів для встановлення факту депортації плата з осіб не справляється.


У разі прийняття рішення про відмову Мінсоцполітики одночасно повідомляє про це особі.


Особа може бути позбавлена статусу депортованої у разі: набуття громадянства іншої держави; вибуття на постійне місце проживання за межі України; надання неправдивих відомостей, на підставі яких їй було надано статус депортованої.

Результат та способи отримання результату
Надання статусу особи, депортованої за національною ознакою
Відмова у наданні статусу особи, депортованої за національною ознакою
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Строк та вартість надання послуги

Звичайне надання
Адміністративний збір
Безоплатне надання
Строк надання
90 днів (календарні)

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги
У поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості
Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Окружний адміністративний суд
Судовий порядок оскарження
Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначаються:
найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Часті питання та відповіді

Які надаються державні гарантії депортованим особам, які повернулися в Україну на постійне проживання?
Державні гарантії депортованим особам, які повернулися в Україну на постійне проживання, встановлені статтею 6 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".